Читаю Слово. Кожне Слово — Нота.
Бринить, тремтить, в надії оживає!
Живий, ласкавий, неповторний дотик…
У серце чисте ноти я складаю.
Записую, як знаки, у рядки,
Навчаюсь чути музику із Неба,
Вдивляюсь в голос Божої Ріки,
Щоб грали струни, Господи, для Тебе!!!
Прохаю, щоб мелодія оця
По благодаті Бога і Отця
В Святому Дусі розправляла крила,
Щоб до країв землі вона летіла,
Тих, хто в темниці Світлом освітила!
Я може скрипка, може бубон я…
Чи вмію я мелодію заграти?
Чи зможе пісня розламати грати?!
Господь, я дякую, що в мене є сім’я!
І кожне серце — інструмент чудовий
В Твоїх долонях, Дерегенте віри:
Мелодія жертовності й любові,
Симфонія спасіння і довіри!
По сходинках музичної октави
Я піднімаюсь у Небесні брами.
Співають гори, грають квіти й трави
І зорі мерехтливими світами
Живому Богу воздають всю славу!!!
25.01.2011р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 3200 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216
